ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЩО РОБИТИ, КОЛИ ВІДЧУВАЄТЕ ТРИВОГУ БЕЗ СВІТЛА ТА ЗВ'ЯЗКУ

 

На жаль, через чергові обстріли з боку рф більшість регіонів залишається без стабільної електрики та зв’язку.

Для підтримки психоемоційного стану українців у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської педагоги та психологи продовжують надавати актуальні поради та рекомендації.

У телеграм-каналі «Підтримай дитину» можна знайти казки, ігри для дітей. Для батьків будуть корисними прості техніки для нормалізації емоцій та заспокоєння, які розміщені в телеграмі «Подбай про себе». 

Під'єднайтеся до іншої мережі, якщо в вашого оператора тимчасові труднощі зі зв’язком. Повідомте близьких яким чином вони можуть зв’язатися з вами (додаткові номери чи час, коли будете чекати на їх дзвоник). Потурбуйтеся про те, аби тепліше одягти себе та дітей, у випадку якщо у вас не має опалення.

Дізнайтеся, де розміщений найближчий «Пункт незламності» – це місце для короткострокового одночасного перебування від 40 до 500 осіб. Тут можна зарядити телефон, під‘єднатися до Інтернету, узяти теплі речі. Також у пункті за потреби надають медичну допомогу.

Якщо відчуваєте тривогу, спробуйте заспокоїтися. Перевірте запас води, повербанків та зв’язок. Також можна використати одну з дихальних технік для нормалізації емоцій та заспокоєння.

Глибоко дихайте – покладіть одну руку на живіт, а іншу на груди. Вдихайте повільно, щоб рука на животі піднімалася, а рука на грудях не рухалася. Дихайте тільки животом. Повільно видихайте, відчувайте, як рука на животі повільно опускається.

Дихання на рахунок 4-7-8: повільно вдихайте, рахуючи до чотирьох. Потім затримайте дихання на сім секунд, а в кінці повільно і м'яко протягом восьми секунд видихайте. Повторіть стільки разів, скільки вам комфортно. (Примітка: виконуйте цю вправу в комфортних проміжках. Ідея в тому, щоб ви йшли певною схемою і дихання стало більш повільним).

Якщо поряд дитина, зробіть і з нею вправи для заспокоєння.

---

·         Вправа 1

Дихайте тільки через ліву, а потім тільки через праву ніздрю (для закриття правої ніздрі використовують великий палець правої руки, інші пальці дивляться нагору, а для закриття лівої ніздрі застосовують мізинець правої руки).

---

·         Вправа 2

Стисніть пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Зробіть видих спокійно, не поспішаючи стисніть кулак із зусиллям. Потім, послаблюючи зусилля стиснення кулака, зробіть вдих. Вправу повторіть 5 разів.

---

·         Вправа 3

«Кулак-ребро-долоня». Три положення руки на площині столу послідовно змінюють один одного. Кулак на столі, долоня ребром на столі, випрямлена долоня на площині столу. Вправа виконується спочатку правою рукою, потім – лівою, потім – двома руками разом. Вправу повторити 8 – 10 разів.

---

Пам’ятаймо, світло завжди переможе тьму, а добро – зло. Підтримуймо одне одного, вірмо у ЗСУ. Наша незламність та сила духу – це наша зброя.

Нагадаємо, МОН ділиться відеороликами із українськими зірками та телеведучими, які розповідають про відчуття та емоції, які вони пережили через повномасштабне вторгнення росії.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЯК УТВОРЮЄТЬСЯ ТРИГЕР?

 

    У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської педагоги та психологи телеграм-каналу продовжують надавати актуальні поради для освітян.

    Раніше ми розповідали, що тригери – це сенсорні нагадування, які спричиняють хворобливі спогади або певні симптоми.

    Сьогодні розповімо про те, як утворюється тригер.

    Коли ми переживаємо травму, наш мозок намагається запам’ятати навколишні сенсорні стимули. Якщо згодом людина зіштовхується із сенсорними тригерами, мозок може знову активувати почуття, пов’язані з травмою. У деяких випадках ми можемо навіть не усвідомлювати, чому боїмося або засмучені. Наприклад, якщо людина потрапила в аварію, коли слухала пісню і жувала м'ятну гумку, – мелодія і смак можуть стати тригерами на роки.

    Психологічна допомога

    Незалежно від того, чи це одноразова подія, чи серія травматичних подій, травма впливає на кожну людину по-різному. Насправді одна й та ж подія може змусити двох людей відреагувати неоднаково. Якщо одна людина набуде тривожного досвіду, інша отримає посттравматичний стресовий розлад.

    Вплив травматичної події на людину залежить від кількох факторів, зокрема:

• індивідуальні особливості людини і її соціокультурний досвід;
• особливості події;
• значення травми для особистості (власні відчуття).

    Під дією тригера можуть виникати емоції:

• тривожність; 
• панічна атака;
• тривога і гнів;
• засмучення або печаль;
• фрустрація;
• апатія;
• відчуття самотності та безпорадності.

Матеріал з сайту https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-yak-utvoryuyetsya-triger

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЩО ТАКЕ ТРИГЕРИ?

 

 У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської психологи та педагоги телеграм-каналу «Подбай про себе» продовжують підтримувати громадян.

    Сьогодні розповідаємо про тригери. Що вони означають?

    Тригери – це сенсорні нагадування, які спричиняють хворобливі спогади або певні симптоми.

    Якщо людина пережила травматичну подію, то, ймовірно, пам’ятає певні звуки, запахи чи візуальні образи, пов’язані з цим досвідом. Коли вона зіштовхується з сенсорними нагадуваннями – відомими як «тригери», – то може відчувати тривогу, неспокій або паніку.

    Психологічна допомога

    Тригери можуть бути різноманітні: від відчиненого вікна до запаху парфумів і гучного голосу.

    Наприклад, тригери, які зараз можна відчувати:

• грім (нагадує вибухи);
• гучний звук мотоцикла (нагадує повітряну тривогу);
• короткі удари (нагадують вистріли);
• запах гару.

    Іноді тригерами можуть бути певні враження:

• пуста полиця, бо нагадує перший день війни;
• приміщення, де перебували у стані тривоги тощо.

Матеріал з сайту https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-sho-take-trigeri

Як підтримати себе, якщо я переживаю стрес

     Ось деякі поради, які можуть допомогти вам впоратися зі стресом. Оберіть з них найбільш зручні для себе та намагайтеся дотримуватися їх якомога частіше.

    Якщо не виходить виконати щось сьогодні, будьте терпимі до себе – спробуйте іншим разом.

    Дотримуйтеся інформаційної гігієни: залишайтеся в курсі достовірної інформації, однак навчіться відпочивати від постійного потоку новин.

    Добре харчуйтеся, достатньо спіть.

    Робіть фізичні вправи, ходіть на прогулянки чи танцюйте.

    Займайтеся тим, що приносить насолоду, або ж знаходьте важливе та цінне у кожному дні (наприклад, малюйте, співайте, читайте, моліться, робіть щось руками).

    Знаходьте принаймні п’ять хвилин на день, щоб поговорити про свої відчуття з близькою людиною.

    Поговоріть з керівником чи колегою про ваш стан і те, як ви почуваєтесь на роботі.

    Встановіть щоденний розпорядок дня та дотримуйтесь його.

    Уникайте вживання психоактивних речовин – алкоголю, наркотиків, кофеїну чи нікотину. Вони спричиняють погіршення настрою, тривожність, проблеми зі сном та навіть агресію.

    Наприкінці кожного дня складайте короткий список (письмово чи подумки) речей, за які ви вдячні, або справ, які зробили: «Я допомогла своїм добрим ставленням тому, хто був пригнічений», «Я вдячний моїм друзям за підтримку».

    Будьте реалістами. Навчіться відділяти те, що ви можете контролювати, від того, що перебуває поза вашим контролем. В цьому допомагають кола контролю. Тут ви зможете прочитати про це більше.

    Слухайте музику чи радіо.

    Спробуйте вправи для розслаблення та оберіть дієві для вас. Це може бути, наприклад, правильне повільне дихання, фізичні вправи (розтяжка, йога, танці), прогресивна м’язова релаксація тощо.

    Більше про техніки, які допоможуть впоратися зі стресом, читайте в ілюстрованому керівництві ВООЗ «Важливі навички в періоди стресу».  

* На основі посібника «Базові навички турботи про себе та інших»

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЯК ВИЙТИ ЗІ СТАНУ ЗАВМИРАННЯ

    Експерти телеграм-каналу «Подбай про себе» у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської продовжують надавати поради для підтримки психологічного здоров’я. Сьогодні вони підготували чек-лист, як вийти зі стану завмирання.

    Нагадаємо, представники МОН вивчали практичний досвід Ізраїлю щодо психологічної підтримки учасників освітнього процесу в умовах війни.

    Психологічна допомога

•     Складіть список бажань та цілей, які ви можете досягти у реальних обставинах. Війна — це не привід відкладати мрії на потім.
•     Розплануйте свій день, щоб у ньому були активності для досягнення визначених цілей. Дотримуйтеся графіка. Постійно згадуйте, що ви втрачаєте, якщо не будете досягати зараз своїх цілей. Війна йде, але життя не чекає.
•     Додайте радощів, задоволень та корисної рутини у кожен день. Це важливо для відновлення внутрішнього ресурсу.
•     Будьте уважнішими до свого психічного стану. Регулярно запитуйте себе: «Я відчуваю зараз тривожність? Яка основна причина? Що я можу з цим зробити?»
•     Відзначайте власні успіхи у просуванні до мети. Поглиблюйте розуміння, які у вас зовнішні та внутрішні опори, що робить вас сильнішим.
•     Будуйте нові опори – навчайтеся, створюйте стосунки, приділяйте час хобі, піклуйтеся про психічне та фізичне здоров’я.
•     Якщо розумієте, що не можете контролювати свою тривожність, або відчуваєте, ваше життя все одно «стоїть на паузі», зверніться по допомогу до психолога.

Матеріал з сайту https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-yak-vijti-zi-stanu-zavmirannya

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЯК ПОБОРОТИ СТАН ЗАВМИРАННЯ ВІД ВПЛИВУ ВІЙНИ

 

    Кожен із нас під час війни став повністю залежним від інформаційного контенту щодо перебігу ситуації. Психологи та педагоги у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської продовжують інформаційно підтримувати дорослих. Сьогодні експерти надають рекомендації, як побороти стан завмирання.

    Тривожність та страх перед невідомим зменшуються, коли ми переводимо їх в усвідомлену дію тут та зараз. Зокрема, дію корисну, не компульсивну. Дія повинна бути спланованою, цілеспрямованою та контрольованою. Ми маємо покладатися тільки на свої сили, розуміти, як хочемо досягти результату, та знати, заради чого це все. Тобто поставити мету. Вона може бути маленькою чи великою, але головне, щоб вона була реалістичною.

    Психологічна допомога

• прийняти відповідальність за своє життя;
• зрозуміти, що саме викликає страх та підвищує тривожність;
• визначити коло своїх можливостей — що можна контролювати, а що ні, як можна вплинути на те, що викликає страх;
• віднайти чи побудувати внутрішні опори — цінності, сенси, ідентичність, віра, сильні якості, знання та вміння;
• віднайти чи побудувати зовнішні опори — робота, хобі, стосунки, корисні зв’язки зі спільнотою;
• визначити цілі на базі своїх цінностей та почати робити кроки для їхнього досягнення.

    Пам’ятайте: якщо немає мети, то немає дії, сенсу та майбутнього.

    У людей підвищена тривожність завжди трансформується у паніку, агресію чи дію. Знаючи це, ви можете свідомо вибирати, що робити зі своїм станом.

Матеріал з сайту https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-yak-poboroti-stan-zavmirannya-vid-vplivu-vijni

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НОВИНИ «ВИБИЛИ» ВАС ІЗ ЗОНИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ?

    Кожен з нас перебуває в зоні психологічної стійкості, яка може бути втрачена внаслідок зовнішніх чи внутрішніх факторів. Сьогоднішні новини про активізацію та часткову мобілізацію в росії мають низку психологічних фітбеків до подій 24 лютого і здатні підвищити рівень тривожності, а отже, дестабілізувати наш стан. Ба більше – якщо не працювати з цими емоціями, вони можуть викликати вторинну психологічну травму внаслідок відчуття колективної небезпеки.

    Для стабілізування психологічного стану у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки», за ініціативою першої леді України Олени Зеленської експерти телеграм-каналу «Подбай про себе» підготували техніки, які допоможуть стабілізувати психологічний стан.

    А саме:

• зробіть декілька дихальних вправ або використайте інші техніки заспокоєння;
• поміркуйте, що саме викликає у вас найбільші емоції та тривогу;
• проаналізуйте, що реально зміниться у ситуації, в якій ми вже перебуваємо;
• використайте техніку «безпечного місця» та йдіть працювати далі;
• вірте в наші ЗСУ, вони вистояли в лютому, тому зараз сильніші ніж коли-небудь. 

    Якщо не змогли стабілізуватися, або не знайомі з техніками самодопомоги – зверніться до психолога. Також на каналі «Подбай про себе» можна звернутися до експертів каналу, які нададуть консультацію.

Матеріал з сайту https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-sho-robiti-yaksho-novini-vibili-vas-iz-zoni-psihologichnoyi-stijkosti